Матеріал створено в межах міні-проекту «Думки вголос» для спільного проєкту «Софійського братства» та німецького фонду «Renovabis» «Сучасне Українське Православʼя: руйнування міфів заради примирення православних в Україні та консолідації українського суспільства». «Софіське братство» може не поділяти позицію авторів, також окремі думки представників братства, висловлені в рамках проєкту, можуть не представляти консолідовану позицію «Софійського братства».
Священник Олег Горбовський, Херсонська єпархія ПЦУ (Івано-Франківська обл.)
Останні п’ять років виявились дуже важкими для православ’я в Україні. Ці роки показали, наскільки в нас є глибокою криза. Спочатку COVID-19, потім повномасштабне вторгнення продемонстрували неспроможність консервативної та фундаменталістської релігійної системи, яка вже стільки століть працює без оновлень, оперативно реагувати на виклики часу, православні в Україні показали цілковиту нездатність до діалогу не лише з іншими православними релігійними структурами, але й в межах однієї релігійної та адміністративної громади, небажання консолідації навіть перед прямою загрозою повного знищення.
Церковні організації здатні битись за храмові споруди до того часу, допоки в тебе не відбере або не знищить вогнем ці споруди майбутня окупаційна влада. Цілковита неповага та зневага до релігійних переконань іншого, лайки та бійки – все це супроводжує війну в середині країни, війну за храмові споруди. Якщо хочеш з кимось побитись – в наш час церковні організації пропонують легітимно скоритататись такою можливістю в Домі Божому. Євангеліє та Хрест в сучасних церковних реаліях замінюється на кропило та кадило.
Але, попри сумні прогнози, криза може виявити сильних людей, поводирів. Можливо кожному з нас варто подивитись на себе і відкрити в собі це «alter ego» – поводиря, що здатний керуватись євангельськими настановами та отримати від Слова Божого благодатну силу на оновлення та переміну.
Разом з тим, мало виявити в собі такого поводиря, потрібно ще й віднайти можливість реалізації такого «alter ego». Недостатньо просто «працювати в стіл», а й реально мати важелі для позитивних змін задля євангелізації та консолідації православних спільнот. Для цього потрібно проводити роботу серед православних, єднаючи свої сили з іншими віруючими з різних православних спільнот, віднаходячи можливість діалогу попри високий градус конфронтації серед православних, як різних структур, так і в середині однієї структури.