Відповідь надана під час дискусійної панелі на Круглому столі «Сучасне Українське Православ’я: руйнування міфів заради примирення православних в Україні», який відбувся 29.04.2025 р. у Києві в межах просвітницько-аналітичного проєкту «Сучасне Українське Православ’я: руйнування міфів заради примирення православних в Україні та консолідації українського суспільства», організованого Софійським братством за підтримки фонду Renovabis.
Олександр Саган (ПЦУ), релігієзнавець, філософ, публіцист, доктор філософських наук, професор: Чи немає відчуття того, що Софійське братство поступово формує третю юрисдикцію? Три єпископи прийдуть сюди і скажуть: «От, ми от формуємо ідеальну церкву і ось тут ми будемо так». В принципі, воно десь логічно до цього рухається. Оце відчуття уже зараз, що десь ця ідея висить в повітря, вона вже визріває. Принаймні, у мене є такі відчуття.
Єпископ Команський Михаїл, Екзарх Вселенського Патріарха в Україні: Справа в тому, що єпископи ніколи не діють одноосібно. Так, ми можемо зібратися, попити кави. Але згадані Вами речі так не реалізовуються, коли ви просто зустрівшись, вирішили щось сформувати. Сформувати для чого? Так ми приходимо до авторитаризму. Єпископи не вирішують цього без церкви, вони повинні дивитися на рецепцію людей, рецепцію церкви. Тому до таких єпископів, які поступають так: «просто зараз ми зробимо краще, тому що ми тут зібралися і вирішили», у мене питання до їхньої еклезіології, до їхньої свідомості. А для того, щоб зняти всі звинувачення, зокрема щодо Софійського братства, що це є якась третя юрисдикція, то це громадська організація.