Опір імперії, утвердження миру: Церкви протистоять ідеології «Русского мира»
Прийнято Керівною радою Конференції європейських церков 12 березня 2026 року
Преамбула
З 1 по 3 грудня 2025 року близько 90 церковних лідерів, представників Церков і національних рад церков, екуменічних партнерів та науковців зібралися в Гельсінкі (Фінляндія) на конференцію «Опір імперії, утвердження миру. Церкви протистоять ідеології “Русского мира”», організовану Конференцією європейських церков у співпраці з Євангелічно-лютеранською Церквою Фінляндії та Православною Церквою Фінляндії.
Конференція наголосила на нагальній потребі для церков протистояти імперським наративам і ідеології «Русского мира» через чесний історичний аналіз, богословську ясність і моральну мужність. Підживлювана цією ідеологією, війна Росії проти України є водночас військовим, політичним і гуманітарним наступом, що спричинив страждання мільйонів і зруйнував сотні тисяч життів. На кону — життя і смерть безпосередньо постраждалих, а також спільне майбутнє Європи, адже ця війна підриває демократичні засади наших суспільств.
Що таке ідеологія «Русского мира»?
З пострадянських часів російські інтелектуальні еліти та Російська Православна Церква формували різні уявлення про соціальну ідентичність і політичний експансіонізм під ідеологічною парасолькою «Русского мира» (Russkii mir). Його пропагували як культурний, духовний і геополітичний простір, а також як сферу впливу і окрему цивілізацію.
Ці ідеї часто були внутрішньо суперечливими і розмивали межу між політичною ідеологією та богослов’ям, спотворюючи християнську віру. До 2020-х років вони оформилися в імперську ідеологію, що виправдовує неспровоковану агресію Росії проти України як «священну війну», навіть наперед обіцяючи відпущення гріхів солдатам, винним у воєнних злочинах.
Ця ідеологія є спадкоємицею попередніх російських теополітичних доктрин — таких як «Москва — третій Рим» і «Свята Русь» — а також радянського експансіонізму. Вона заперечує національну ідентичність українців і сусідніх народів, а також їхнє право на самовизначення. Спираючись на дуалістичне бачення світу, вона змальовує Захід — з його акцентом на правах людини, демократії, лібералізмі, гендерній рівності та особистій автономії — як зло, якому Росія має протистояти у так званій «метафізичній боротьбі» за «традиційні цінності».
Російська Православна Церква продовжує надавати квазібогословську та інституційну підтримку цій агресії, придушуючи інакодумство серед власного духовенства та вірян. Водночас вона використовує екуменічні зв’язки для просування «традиційних цінностей», представлення війни як «самозахисту» та протидії міжнародному осуду агресії.
Чому ідеологія «Русского мира» є богословськи проблематичною
Маємо чітко сказати: твердження, що смерть солдата на службі автоматично очищує від гріхів, подаючи її як жертву, є єрессю; так само є єрессю називати війну Росії проти України «священною» і представляти Росію як «катехон» — силу, що стримує світове зло.
Ідеологія «Русского мира» спотворює Євангеліє в самій його основі. Кожна людина носить образ Божий — відбиток, який не може бути стертий, поглинутий чи переозначений іншими. Це фундамент християнського розуміння особи: людина стоїть перед Богом у невід’ємній гідності — раніше, ніж перед нацією, культурою чи цивілізацією. Жодна ідеологія не може підпорядкувати цю реальність своїм цілям.
Натомість ідеологія «Русского мира» проповідує ненависть і війну, замість любові Христової і миру. Для християн не може бути «священної війни». Війна несумісна з вченням і прикладом Господа нашого Ісуса Христа.
Відповідальність церков — поставити Христа в центр. Традиційне вчення про потрійне служіння Христа дає ясне орієнтування:
- як Цар — Христос навчає, що владарювати означає служити, допомагати бідним і відкиненим;
- як Пророк — Христос закликає говорити правду владі і викривати несправедливість;
- як Первосвященник — Христос об’єднує в молитві, співчутті й зціленні.
Отже, служити з любов’ю, говорити сміливо і молитися вірно — це шлях церков у протистоянні імперії та утвердженні миру.
Як повинні відповісти європейські церкви
Опір імперії
Протидія ідеології та зловживанню вірою
- Зміцнювати український опір ідеології «Русского мира».
- Викривати зловживання вірою з боку церков у Росії, зокрема оголошення «священної війни».
- Давати відповідальне богословське осмислення, викриваючи сакралізацію політичної влади.
- Розвивати богословську грамотність для розпізнавання маніпуляцій релігійною мовою.
- Сприяти демократичній освіті та протидії пропаганді й дезінформації.
- Називати гріх гріхом, зокрема у випадку воєнних злочинів.
Внутрішня відповідальність церков
- Критично осмислювати власну імперську спадщину.
- Підтримувати російські дисидентські голоси, що протистоять релігійному націоналізму.
Моральна відповідальність і свідчення
- Зберігати пам’ять через свідчення постраждалих і загиблих.
- Діяти з любов’ю, уникаючи дегуманізації навіть у час війни.
Утвердження миру
Підтримка постраждалих
- Приймати біженців і допомагати переміщеним особам.
- Молитися за жертв злочинів проти людяності.
Духовні практики миру
- Регулярно молитися за Україну і всі місця, де триває війна.
- Молитися за тих, хто причетний до агресії, щоб вони навернулися до істини Євангелія.
Справедливе майбутнє і примирення
- Розвивати діалог правди і примирення між церквами Європи.
- Підтримувати ненасильницьке врегулювання конфліктів і зцілення травм.
- Захищати демократію, гідність і права людини.
- Підтримувати міжнародне право, зокрема недоторканність кордонів.
Джерело: ceceurope.org