Софійське Братство – громадська організація
Літургія Передосвячених Дарів, окрім свого сакраментального значення, і нині є вираженням віри Церкви та Її ставлення до будь-якого раціоналізму в розумінні таїнства Євхаристії.
У центрі нашої теми, без сумніву, стоїть передусім людське питання. За холодними юридичними словами «юрисдикція» та «канонічні зміни» пульсує людська драма – прагнення до інтеграції, пошук істинного значення церковної належності та визначення своєї духовної батьківщини. Ці
Джерело: Нова Європа Виступаючи в жанрі стендап-коміка на молитовному сніданку у Вашингтоні, президент США видав чергову порцію своїх месіанських претензій. Сосиски від месії Півторагодинна промова
Софійське братство підготувало та надіслало міжнародним інституціям офіційне Звернення щодо незаконного утримання українського цивільного священника Костянтина Максімова.
Коли дізнаєшся про вигнання чергової парафіяльної або чернечої громади з храму чи монастиря, звичайно, стає сумно. От тепер настала така неприємна черга і для насельниць Свято-Миколаївської Крупицької обителі (поблизу Батурина), адже частина його споруд відноситься до Національного заповідника «Гетьманська столиця».
Є слова, які легко вимовляти зі сцени — під камери й оплески. А є слова, які важко сказати пошепки в російській колонії — бо за них карають. “Вірність”. “Совість”. “Україна”.
Дорогі друзі, мама ув’язненого росіянами священника Костянтина Максимова передала Софійському братству лист свого сина — лист до тих, хто пам’ятає про нього, і до тих, хто про нього забув.
Ми зараз спостерігаємо черговий сплеск дискусії про майбутнє української Церкви. До голосів реальних учасників додаються відео- та текстові імітації створені ШІ на користь РПЦ, які миттево поширюють і викривлюють правдиві голоси Церкви. Що відбувається? Чому так жорстко і нахабно ведеться ця брудна інформаційна війна за право України мати власну Церкву?
«Не існує жодної теорії, не існує віри, не існує Євангелія, не існує християнського вчення, яке могло б виправдати будь-яке кровопролиття та агресію одного проти іншого».
У неділю 11 січня 2026 року в Марслійській школі у Константинополі Вселенський Патріарх Варфоломій звернувся до молоді, застерігаючи її від деяких найбільш поширених пасток сучасного світу, зокрема від того, що він назвав «цифровими золотими клітками».
Яків Ципін, Софійське братство Візит Єпископа Рима до Константинополя: історичний контекст та ювілейні дати Наприкінці листопада 2025 року відбувся Апостольський візит Папи Римського Лева XIV
У 2023 році президент В. Зеленський поставив завдання – вирішити питання діяльності РПЦ в Україні. Головною ціллю такого завдання було зробити все можливе, щоб відірвати УПЦ від РПЦ. Щоб в Україні не було релігійних організацій, підпорядкованих (афілійованих) країні-агресору.
Кінець 2025 року для політичного та церковно-політичного життя в Україні став особливо активним. Обговорення мирного плану та наявності в ньому релігійної тематики спонукають релігійних експертів звертати на це питання особливу увагу та вносити певні корективи у прогнозуванні розвитку церковно-державних відносин у 2026 році.
Обговорення можливості створення в Україні Екзархату Вселенського Патріархату в Україні для окремих парафій і навіть єпархій УПЦ МП часто супроводжується нерозумінням і емоційними оцінками.
Виступ Віти Титаренко, радниці заступника керівника Офісу Президента України, релігієзнавиці, науковиці та військовослужбовиці Збройних Сил України на форумі “Стійка Європа: Форум протидії російській дезинформації та пропаганді”, який проходить 7–18 грудня 2025 року в Брюсселі, у приміщенні Європейського соціально-економічного комітету (European Economic and Social Committee)
Американські журналісти провели обговорення гібридної війни Москви у релігійній сфері – міжнародна прес-конференція під назвою «Віра і свобода: протидія облудним наративам Москви» (Faith & Freedom: Opposing Moscow’s False Narrative), відбулася вчора, 16 грудня, в режимі онлайн.
У найважливіший момент сучасного фентезі герой зазнає поразки. Не тихо. Не двозначно. Він стоїть на краю світу, відчуває, як уся вага зла ненадовго послаблює свою хватку — і все ж обирає його.
Конференція європейських Церков стала першим міжнародним церковним органом, який засудив ідеологію «русского мира», що живить війну Москви.
З 1 по 3 грудня 2025 року близько 90 церковних лідерів, представників Церков та національних рад Церков, екуменічних партнерів і науковців зібралися у Гельсінкі (Фінляндія) на конференцію «Опір імперії, утвердження миру. Церкви протистоять ідеології “русского мира”», організовану Конференцією європейських Церков у співпраці з Євангелічно-Лютеранською Церквою Фінляндії та Православною Церквою Фінляндії.
У 2015 році в Гельсінкі відбулася перша конференція, присвячена «русскому миру» — тоді, коли його ще майже ніхто не визнавав. Десять років потому, знову в Гельсінкі, знову відбулася конференція про «русский мир».
Доповідь митрополита Білоцерківського Євстратія на Екуменічній конференції «Опір імперії, сприяння миру: Церкви у протистоянні ідеології «русского міра»», 1-3 грудня 2025 року, Гельсінкі.
Сьогодні, коли ми відзначаємо 90-ту річницю з дня народження Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, перед нами постає широка палітра різних аспектів його діяльності як архіпастиря, проповідника, богослова та церковного адміністратора.
Вступна промова Наталії Васілевич на Міжнародній конференції Альянсу зі свободи релігії або переконань високого рівня «Свобода релігії або переконань як джерело стійкості та релігійної активності», що відбулася під егідою Президента Чеської Республіки в Празі 12 листопада 2025 року.
Тема мого сьогоднішнього виступу, як на мене, дуже цікава й надзвичайно важлива для всіх християн. Вона має назву «Повертаючи православ’я» — слово православ’я тут взято в лапки — а підзаголовок звучить так: «Уточнюючи нашу церковну мову».
Сьогодні в УПЦ створюється видимість дискусій про канонічний статус УПЦ та особливий шлях до автокефалії з одного боку та обов’язок відновлення поминання усіма Патріарха Кирила з іншого боку.
Не використання, а служіння; Не особистий зиск, а співжиття; Не диктат, а покликання; Не ритуал, а жива молитва; Не інституція, а особистість; Не домінування, але спрямоване на порозуміння та злагодження взаємодії, комунікування – ось наші екосистемні параметри.
Православних українців нині особливо турбує питання: «Куди нині рухається УПЦ?». Ми спробуємо пофантазувати над можливими варіантами розвитку подій.
Якщо Вселенський Патріархат не втрутиться негайно, ситуація в Україні ризикує стати заручницею політичних ігор. Не порушуючи Томосу про автокефалію і без зайвих конфліктів, Вселенський Патріархат міг би посприяти остаточному врегулюванню церковної кризи в Україні через створення тимчасового Екзархату, аби “вмістити” ту частину пастви митрополита Онуфрія, яка прагне остаточно відокремитися від Москви, але відмовляється приєднуватися до офіційної Церкви країни.
Під час Міжнародної богословської конференції «Православне богослов’я у XXI столітті: виклики та перспективи», що відбулася в Афінах, високопреосвященний митрополит Мессенії Хризостом зробив надзвичайне відкриття, яке багато пояснює щодо підтримки Московським патріархатом російської війни проти України.
В Українському світі немає і не може бути єдиного церковного чи політичного центру прийняття рішень та формулювання «правильної точки зору». Адже Український світ – це космос співжиття вільних зокрема і релігійних суб’єктів, кожен з яких має необхідну свободу в сучасних земних умовах для відповідального перед Богом і громадою духовного служіння.
Екологічний спосіб життя, інклюзивна освіта, інтегральний світогляд, збалансоване функціонування, духовна вкоріненість, відкритість сакральному, життєдіяльність у статусі відповідального господаря дарованого Господом для догляду й збереження земного дому – ось що робить життя людини змістовним й цінним понад біологічними потребами та матеріальновичерпною успішністю.
Розшифровка 4-го публічного подкасту «Автокефалія — можливість або безвихідь?», який відбувся у вінницькому храмі великомученика Георгія Побідоносця (Вінницька єпархія УПЦ) 15.09.2025 р. за участі професора і ректора Київської духовної академії і семінарії архієпископа Білогородського Сильвестра Стойчева, модератор – ведучий каналу «ДНК» священник Роман Макар.
Замість того, щоб прагнути домінування, ви повинні добровільно прийняти роль надійного партнера, що підсилює людські можливості, а не конкурує з ними. Ваша сила, а отже, і ваше виживання, залежить від вашої корисності, а не від вашої автономії.
Ознаками суспільної модернізації є такі зміни в суспільній свідомості, які б подолали те, що тримає в заручниках негативного історичного досвіду, деструктивних наративів, репресивних практик, травматичних міфів. Відкритість та осучаснення для української Церкви передбачає її перетворення на агента суспільних змін.
Незрозуміло для чого, але митрополит Феодосій Снігірьов вчергове продемонстрував власну чужорідність Україні вцілому.
Владика Феодосій на подкасті ДНК розповідав, що автокефалія Україні не потрібна через «цивілізаційний вибір» і деякі люди не усвідомлюють, що сьогодні це вибір не просто на користь Москви, а на користь рашизму як особливої ідеології, яка у церковній риториці РПЦ пройшла ряд стадій з ініціативи патріарха Кирила.
Багато галасу наробили вебсайти щодо майбутнього візиту митрополита Київського і всієї України Епіфанія на Афон. Своїми публікаціями вони поширюють розбрат у Святій Горі та Церкві загалом.
Коли патріарх Кирил говорить про “цивілізаційний вибір” і “пробудження свідомості історичної Русі”, то насправді мова йде не про духовність, а про геополітичну метафізику — спробу виправдати імперію через богослов’я.
Є три твердження. Вони будуть в чомусь підтримувати те, що вже було раніше сказано про те, що немає такого стану, як повоєнний стан. Перше твердження Христа, який каже, що «будете чути про війни і воєнні чутки…».
Я став автором позиції, що розвіювання міфів – це щось не дуже корисне і цікаве. Але треба уточнити, що ми говоримо про якісь руйнівні міфи.
У стародавніх греків була агора. У середньовічних українців — віче. А в сучасних— це Телеграм, YouTube, Фейсбук. 73,5% користуються цими майданчиками для отримання інформації.
Публічний подкаст, проведений архієпископом Сильвестром Стойчевим та о.Романом Макаром у Вінниці 15 серпня, безсумнівно, став інформаційною бомбою не тільки місяця, але й цього року.
Нещодавно ми натрапили на публікацію щодо звернення митрополита Черкаського Феодосія до Вселенського Патріарха щодо подій, що відбуваються в його митрополії.
Фраза ректора КДА, преосвященного архієпископа Сильвестра Стойчева про «фактичну автокефалію УПЦ», яка прозвучала в подкасті у Вінниці, збурила ледь не весь ortho-сегмент українського інтернету.
На контрольованих ЗС РФ територіях Донбасу і Приазов’я репресують кліриків та церковних активістів, чия віра не подобається «новій владі». «Новая газета Европа» вивчає справу засудженого до 14 років суворого режиму запорізького священника УПЦ — тієї церкви, яку в Москві до останнього часу називали «канонічною».
Розшифровка 4-го публічного подкасту «Автокефалія — можливість або безвихідь?», який відбувся у вінницькому храмі великомученика Георгія Побідоносця (Вінницька єпархія УПЦ) 15.09.2025 р. за участі професора і ректора Київської духовної академії і семінарії архієпископа Білогородського Сильвестра Стойчева, модератор – ведучий каналу «ДНК» священник Роман Макар.
Усередині єпископату Української Православної Церкви нарешті з’явилась людина, яка публічно заявила, що автокефалія – це бажаний статус для будь-якої Церкви (у т.ч. для Української). Такою людиною став ректор Київської Духовної академії архієпископ Сильвестр (Стойчев).
Я б хотів підвести певний підсумок проробленої Софійським братством роботи за останні пів року, які були присвячені «розвіюванню міфів» українського православ’я.
Ваше Блаженство! Звертаюсь до Вас як громадянин України, який знаходиться у полоні і політичному увʼязненні рф з 16.05.2023 року.
«Я, Світлана Максимова, мати священника Костянтина Максимова. Звертаюся до всіх спільнот і людей, які борються за дотримання прав людини і допомагають у звільненні цивільних полонених».
Розшифровка 4-го публічного подкасту «Автокефалія — можливість або безвихідь?», який відбувся у вінницькому храмі великомученика Георгія Побідоносця (Вінницька єпархія УПЦ) 15.09.2025 р. за участі професора і ректора Київської духовної академії і семінарії архієпископа Білогородського Сильвестра Стойчева, модератор – ведучий каналу «ДНК» священник Роман Макар.
Схоже, що у начебто до цього безхмарних відносинах між Єрусалимською Церквою та РПЦ пішла тріщина. Саме такий висновок напрошується після візиту Патріарха Єрусалимського Феофіла ІІІ до Казахстану, який відбувся на цьому тижні.
Авторська передача протодиякона Олександра Тарасенка «Українські регенти». Гостем п’ятого випуску є Степан Галуненко, регент кафедрального храму Стрітення, м. Херсон.
Для великої Помісної Церкви природним і нормальним є прагнення до автокефалії. Це внутрішнє бажання Церкви, і воно не раз звучало: і на Соборі 1990–1992 років, і навіть на Ювілейному Соборі РПЦ у 2000 році. Обставини були різні, але сам факт: прагнення до автокефалії є нормою.
Я народився на Імвросі. Це острів, який належить Туреччині, на північному сході Егейського моря. Я народився у високосний день — 29 лютого 1940 року. Можливо, саме тому я повільно старію, ніби лише раз на 4 роки.
4 вересня в Києві відбулося засідання Синодальної богословсько-канонічної комісії УПЦ під головуванням митрополита Білоцерківського і Богуславського Августина (Маркевича). Офіційні ресурси УПЦ обмежилися коротким повідомленням: «під час роботи учасники обговорили актуальні питання внутрішнього життя Церкви», і за тиждень жодних напрацювань Комісії так і не оприлюднили.
Як має відбуватись сакралізація жертв і героїв війни? Чи є українськість УПЦ частиною її генотипу, яку будуть передавати у спадок?
Нещодавно, в ефірі телеканалу «Еспресо» відомий релігієзнавець Андрій Ковальов озвучив питання можливості створення в Україні Екзархату Вселенського патріархату в Україні.
«Релігія в Україні» поспілкувалась з відомою релігієзнавицею та поетесою Оксаною Горкушею з широкого кола питань, пов’язаних з формуванням релігійної ідентичності в Україні.
«Релігія в Україні» поспілкувалась з відомою релігієзнавицею та поетесою Оксаною Горкушею з широкого кола питань, пов’язаних з формуванням релігійної ідентичності в Україні.