Редакція Софійського братства раніше повідомляла про ситуацію, що трапилася з нашим братчиком, священником Іваном Поліщуком.
1 жовтня 2024 року, згідно з електронною повісткою, він прибув до Кременецького ТЦК для уточнення своїх даних. Незважаючи на те, що він є чинним священником і просив врахувати це при вирішенні питання щодо його служби, того ж вечора його було направлено на полігон на Закарпатті. Там також не звернули уваги на його статус священника та канонічну заборону тримати зброю. Отець Іван подав усі необхідні документи своєму новому військовому керівництву, а для вирішення його питання були залучені адвокати. Священник відмовився проходити військове навчання і не приймав присягу.
Вчора ми отримали повідомлення, що о. Іван Поліщук разом з іншими військовослужбовцями був відправлений до Харківської області та прикомандирований до 33 ОМБ. Попри те, що о. Іван не пройшов військової підготовки, не приймав присягу та подав документи на альтернативну службу, його готують до відправки на передову.
Для коментаря щодо ситуації навколо мобілізації священника Івана Поліщука редакція звернулася до директора офісу Софійського братства, о. Сергія Прокопчука:
«Згідно зі статутом нашої організації, одним з напрямів діяльності Братства є “представлення інтересів членів громадської організації перед органами церковної та державної влади, місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, незалежно від форм власності, а також сприяння у вирішенні питань захисту їх прав, свобод та інтересів”. Тому ми з перших днів мобілізації нашого братчика слідкували за розвитком подій і робили все можливе, щоб знайти вихід із цієї ситуації. Ми розуміємо важливість участі кожного громадянина у захисті країни від ворога. Водночас ми підтримуємо думку, озвучену Рівненською єпархією ПЦУ:
“Священнослужителі, як і лікарі, відіграють життєво важливу роль у суспільстві. Якщо лікарі лікують тіла, то священники лікують душі. В умовах війни потреба в духовній підтримці стає особливо гострою. Воїни на передовій, їхні родини та всі, хто стикається з тягарем війни, потребують духовного наставництва та розради. Священники допомагають зберігати моральний дух, підтримують віру та надію.
Мобілізація священнослужителів без урахування їхньої місії може призвести до серйозних наслідків для духовного життя українського народу. Церква несе відповідальність за духовне благополуччя своїх вірян, і ми повинні забезпечити, щоб у кожній громаді був священник, який надає необхідну підтримку”».
Отець Сергій також повідомив, що вони звернулися до представника Відділу зовнішніх церковних відносин УПЦ, у структурі якої служив о. Іван Поліщук. Там повідомили, що питанням захисту прав мобілізованого священника займається юридичний відділ УПЦ, і в справі працюють два адвокати. Для посилення юридичної підтримки офіс Братства також звернувся до заступника голови моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Ноель Калхун. Міжнародна організація надала консультативну допомогу у справі о. Івана Поліщука.
Звичайно, не було обійдено увагою і ДЕСС. Однак там повідомили, що наразі не можуть допомогти у вирішенні питання мобілізації священників. В особистій розмові очільник ДЕСС Віктор Єленський зазначив, що “вже створено робочу групу з числа представників зацікавлених міністерств і відомств для напрацювання відповідного рішення, яке дозволить забезпечити право на альтернативну службу у період воєнного стану”.
Отець Сергій дав свою оцінку цій ситуації:
«Нам відомо вже про декілька десятків випадків мобілізації священників. У кожному з них є порушення права священнослужителя на альтернативну службу, а також фіксуються випадки грубого та упередженого ставлення до людей у священному сані. Всі відомі нам факти мобілізації стосуються саме духовенства УПЦ. Вважаю, що це є свідченням тиску держави на духовенство УПЦ.
Ситуація виглядає дивно, коли законом України забороняється священникам УПЦ бути військовими капеланами, але водночас держава не бачить проблем у тому, що ті ж священники УПЦ можуть і мають нести військову службу зі зброєю в руках у лавах ЗСУ. Що це, як не прояв упередженого ставлення до священників УПЦ?»
Вважаю, що у час, коли Україна потребує єдності у боротьбі з ворогом, а Президент підтримує ініціативу щодо діалогу між церквами України та державою, згадані проблеми не сприяють релігійному порозумінню та духовній єдності нації у цей відповідальний час випробувань».Ми будемо уважно слідкувати за ситуацією з о. Іваном Поліщуком і залишаємо за собою право для захисту його прав і свобод звертатися до відповідних міжнародних організацій.
Фото: отець Іван Поліщук на полігоні