Матеріал створено в межах міні-проекту «Думки вголос» для спільного проєкту «Софійського братства» та німецького фонду «Renovabis» «Сучасне Українське Православʼя: руйнування міфів заради примирення православних в Україні та консолідації українського суспільства». «Софійське братство» може не поділяти позицію спікерів, також окремі думки представників братства, висловлені в рамках проєкту, можуть не представляти консолідовану позицію «Софійського братства».
Любов Шворак, УПЦ
Я починаю свій день зі слів «Господи, дай пережити цей день, не відступивши від заповідей Твоїх, не образивши ближнього свого». Ці слова живуть у нашому домі з моменту усвідомлення значення терміну «православний», що для нас «правильно славити». Православний – це зразок побожного життя. Ціль такого життя – любов нелицемірна.
Кожен з нас коли-небудь відчував на собі зневагу, бо ми живемо у світі, де це, на жаль, трапляється. Але чи не трапляється так, що і ми самі зневажаємо – особливо тих, хто називає себе православними, але відрізняється обрядом, національністю чи баченням віри?
Приклад із сьогодення:
Повномасштабна війна принесла в наш дім багато болю. Ми часто йдемо розділити горе з родинами наших захисників. І в ці моменти важко уявити щось святіше за просту людську підтримку та молитву.
Невже тоді, під час молитви з засмученою родиною, ми розпинаємо Христа, бо чуємо не молитву, а мову?
Чи ділимо ми радість з тим, хто раніше чи пізніше від нас вітається «Христос рождається»? Чи теж розіпнемо Христа, бо не той календар?
Чи зупиняємо ми себе? Чи шукаємо в іншому людину, брата, а не ворога? Чи шукаємо причину почути молитву із сумуючою родиною, чи причину розділити радість тих, хто святкує?
Щоб не зневажати інших православних, ми маємо навчитися справжньої любові до ближнього. Христос не заповідав нам «один обряд» чи «єдиний календар» – Він заповів: «Полюби Господа Бога твого… і ближнього твого, як самого себе» (Мт. 22:37–39).
Шоб не зневажати інших православних, треба розвивати любов до ближнього, шукати причину любити, як шукаємо причину сказати «Слава тобі Боже!».
Тож будьмо світильниками Добра, виявляймо повагу до інших, будьмо обережними, щоб самим не стати «іншими православними».