Софійське Братство – громадська організація
Коли дізнаєшся про вигнання чергової парафіяльної або чернечої громади з храму чи монастиря, звичайно, стає сумно. От тепер настала така неприємна черга і для насельниць Свято-Миколаївської Крупицької обителі (поблизу Батурина), адже частина його споруд відноситься до Національного заповідника «Гетьманська столиця».
Ми зараз спостерігаємо черговий сплеск дискусії про майбутнє української Церкви. До голосів реальних учасників додаються відео- та текстові імітації створені ШІ на користь РПЦ, які миттево поширюють і викривлюють правдиві голоси Церкви. Що відбувається? Чому так жорстко і нахабно ведеться ця брудна інформаційна війна за право України мати власну Церкву?
Незрозуміло для чого, але митрополит Феодосій Снігірьов вчергове продемонстрував власну чужорідність Україні вцілому.
Владика Феодосій на подкасті ДНК розповідав, що автокефалія Україні не потрібна через «цивілізаційний вибір» і деякі люди не усвідомлюють, що сьогодні це вибір не просто на користь Москви, а на користь рашизму як особливої ідеології, яка у церковній риториці РПЦ пройшла ряд стадій з ініціативи патріарха Кирила.
Коли патріарх Кирил говорить про “цивілізаційний вибір” і “пробудження свідомості історичної Русі”, то насправді мова йде не про духовність, а про геополітичну метафізику — спробу виправдати імперію через богослов’я.
Нещодавно ми натрапили на публікацію щодо звернення митрополита Черкаського Феодосія до Вселенського Патріарха щодо подій, що відбуваються в його митрополії.
Схоже, що у начебто до цього безхмарних відносинах між Єрусалимською Церквою та РПЦ пішла тріщина. Саме такий висновок напрошується після візиту Патріарха Єрусалимського Феофіла ІІІ до Казахстану, який відбувся на цьому тижні.
4 вересня в Києві відбулося засідання Синодальної богословсько-канонічної комісії УПЦ під головуванням митрополита Білоцерківського і Богуславського Августина (Маркевича). Офіційні ресурси УПЦ обмежилися коротким повідомленням: «під час роботи учасники обговорили актуальні питання внутрішнього життя Церкви», і за тиждень жодних напрацювань Комісії так і не оприлюднили.
Архієпископ Олексій (Трейдер), клірик Православної Церкви в Америці, став другим іноземним православним ієрархом, який зустрівся з Путіним принаймні за останні пару років.
Отже, ідея митрополита Антонія Паканича про неприпустимість критики єпископату тільки на тій підставі, що єпископат явочним порядком є “хранителями” Церкви та церковного порядку, протирічить в першу чергу самим же канонам.
На одному відомому інтернет-ресурсі, наближеному до Керуючого справами УПЦ митрополита Антонія Паканича, з’явилася публікація під заголовком: «Керуючий справами: не розуміємо “братства”, де підтримують гонителів Церкви».
Як ставитися до вчення про митарства? Як поєднати його з євангельським вченням? Чому про митарства не говорить ані Христос, ані апостоли?
Після безсонної ночі з понеділка на вівторок 17 червня, коли Київ пережив один із наймасованіших обстрілів, після скорботи наступного ранку, кияни зіткнулися з ще одним викликом – цього разу, богословським.
Резонанс від подій навколо Чернівецького храму не вщухає. Те, що ми побачили, для багатьох стало шоком і викликало бурю емоцій.
Тяжко підібрати слова до тих подій, що сталися вчора, 17 червня 2025 року, у Свято-Духівському соборі міста Чернівці. Сутички між вірянами двох православних юрисдикцій — УПЦ та ПЦУ — шокували всіх, хто з надією дивиться на єдність і зцілення церковного тіла в Україні.
Зазвичай прийнято захищати корпоративні інтереси спільноти, до якої ти належиш: це називають “корпоративна солідарність”. А ще кажуть: “Зі своєї хати бруд не винось назовні”.
У чому не можна відмовити керівництву Української Православної Церкви, так це в здатності будь-яку подію (навіть таку, яка на це однозначно не заслуговує) сприймати як свято.
Отже… Чуда не сталося. Сьогоднішня зустріч та нарада єпископів УПЦ завершилися черговим розчаруванням.
В інформаційному просторі дедалі частіше лунають припущення про можливе скликання Архиєрейського собору УПЦ вже завтра, 27 травня. Яке доленосне рішення може ухвалити цей собор?
Бо рішення, ухвалені там, були сформульовані нечітко, двозначно. А з огляду на процедуру та форму їхнього прийняття, ці рішення Предстоятель може одноосібно анулювати у будь-який момент.