Софійське Братство – громадська організація
У 2023 році президент В. Зеленський поставив завдання – вирішити питання діяльності РПЦ в Україні. Головною ціллю такого завдання було зробити все можливе, щоб відірвати УПЦ від РПЦ. Щоб в Україні не було релігійних організацій, підпорядкованих (афілійованих) країні-агресору.
Кінець 2025 року для політичного та церковно-політичного життя в Україні став особливо активним. Обговорення мирного плану та наявності в ньому релігійної тематики спонукають релігійних експертів звертати на це питання особливу увагу та вносити певні корективи у прогнозуванні розвитку церковно-державних відносин у 2026 році.
Сьогодні в УПЦ створюється видимість дискусій про канонічний статус УПЦ та особливий шлях до автокефалії з одного боку та обов’язок відновлення поминання усіма Патріарха Кирила з іншого боку.
Фраза ректора КДА, преосвященного архієпископа Сильвестра Стойчева про «фактичну автокефалію УПЦ», яка прозвучала в подкасті у Вінниці, збурила ледь не весь ortho-сегмент українського інтернету.
Усередині єпископату Української Православної Церкви нарешті з’явилась людина, яка публічно заявила, що автокефалія – це бажаний статус для будь-якої Церкви (у т.ч. для Української). Такою людиною став ректор Київської Духовної академії архієпископ Сильвестр (Стойчев).
Схоже, що у начебто до цього безхмарних відносинах між Єрусалимською Церквою та РПЦ пішла тріщина. Саме такий висновок напрошується після візиту Патріарха Єрусалимського Феофіла ІІІ до Казахстану, який відбувся на цьому тижні.
Нещодавно, в ефірі телеканалу «Еспресо» відомий релігієзнавець Андрій Ковальов озвучив питання можливості створення в Україні Екзархату Вселенського патріархату в Україні.
Видання «Главком» днями опублікувало інтерв’ю з депутаткою ВР України Юлією Сірко – однією з активних лобісток якнайшвидшого впровадження в дію Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» (більш відомого, як Закон про заборону УПЦ), ухваленого Верховною Радою в серпні минулого року.
Отже, ідея митрополита Антонія Паканича про неприпустимість критики єпископату тільки на тій підставі, що єпископат явочним порядком є “хранителями” Церкви та церковного порядку, протирічить в першу чергу самим же канонам.
Хочу навести три приклади з життя, коли люди, а інколи і цілі парафії вирішували з різних причин покинути УПЦ МП і переходили до УПЦ КП.
На теренах України почалася битва між халкидонською конституційно-федералістичною і модерною конфедералістично-деспотичною моделями, і передісторія цієї битви набагато давніша, ніж Томос 2019 р.
Українська церковна криза зайшла в такий глухий кут, що, здається, її не можна вже розрулити без зовнішнього втручання.
У ХХ столітті українське православ’я неодноразово ставало на шлях боротьби за незалежність від московського релігійного центру.
Чому парафіяни залишаються в УПЦ МП? Незважаючи на жахіття російського вторгнення, яке з війни на виснаження перетворюється на війну на винищення. Незважаючи на роль, яку обрав для себе в цій історії патріарх Московський Кирил — очільник їхньої церкви.Чому парафіяни залишаються в УПЦ МП? Незважаючи на жахіття російського вторгнення, яке з війни на виснаження перетворюється на війну на винищення. Незважаючи на роль, яку обрав для себе в цій історії патріарх Московський Кирил — очільник їхньої церкви.
Резонанс від подій навколо Чернівецького храму не вщухає. Те, що ми побачили, для багатьох стало шоком і викликало бурю емоцій.
Ця стаття є логічним продовженням і доповненням попереднього дослідження, «Безблагодатність чи хула на Святого Духа», в якому було розглянуто питання правомірності дій Вселенського Патріарха щодо скасування анафеми, накладеної на митрополита Філарета та прийняття кліриків УПЦ КП та УАПЦ у сущому сані.
Зазвичай прийнято захищати корпоративні інтереси спільноти, до якої ти належиш: це називають “корпоративна солідарність”. А ще кажуть: “Зі своєї хати бруд не винось назовні”.
У чому не можна відмовити керівництву Української Православної Церкви, так це в здатності будь-яку подію (навіть таку, яка на це однозначно не заслуговує) сприймати як свято.
Отже… Чуда не сталося. Сьогоднішня зустріч та нарада єпископів УПЦ завершилися черговим розчаруванням.
У Старому Завіті Ізраїль описується як “вибраний народ” Бога (Вихід 19:5–6): “Ви будете Моїм уділом з-поміж усіх народів”. Ідея “вибраності” була тісно пов’язана з укладенням Завіту — особливого договору між Богом і народом Ізраїлю.
У сучасному світі, де потік інформації здається безмежним, ми нерідко спираємося на твердження, що здаються нам беззаперечними. Проте варто замислитися: наскільки обґрунтованими є ці твердження?
Клірик УПЦ ієрей Василій Максимишинець, який сьогодні проживає в Бельгії, опублікував на днях на своєму ютуб-каналі випуск чергової авторської програми під назвою «Почему УПЦ оказалась в серой зоне и как из нее выйти? Путь к автокефалии». У ній він подає власну версію останніх подій (з 2022-го року), що сталися в житті Української православної церкви. Незважаючи