Любі друзі, дорогі читачі!
Софійське братство відкриває нову рубрику – #думки_вголос, в якій буде публікувати короткі роздуми членів та друзів Братства на болючі та актуальні теми українського православ’я.
Невдовзі, ми запустимо другий етап проекту і кожен зможе поділитися своїми роздумами на сторінках наших інформаційних ресурсів.
Орієнтовний список тем для обговорення (можна пропонувати свої):
1. Я не змінив віри, я змінив юрисдикцію
2. Як навчитись не зневажати “інших православних”
3. Що я отримав/втратив, коли вийшов з Московського патріархату
4. Чи потрібна мені автокефалія, якщо я просто хочу молитися?
5. Я в УПЦ, але не підтримую Москву. Це можливо?
6. Українська чи церковнослов’янська: чому мова богослужіння має значення?
7. Чому багато з тих, хто долучається до ПЦУ, часто починають принижувати УПЦ?
8. Чому ми сперечаємося про юрисдикції замість говорити про Христа?
9. Як ПЦУ втратила тих, кого могла б здобути
10. Чому моя дитина не хоче ходити до Церкви – незалежно від юрисдикції
11. Я – вірянин. Чому мене не чують ні в УПЦ, ні в ПЦУ?
12. Мені було соромно за свою Церкву, але я залишився в ній
13. Чи має Церква право на помилку? І як я реагую на це?
14. Що таке “Церква” і чому ми вважаємо, що вона тільки “у нас”?
15. Канони чи громада: що важливіше?
16. Традиція, звичка чи слідування за Христом: що ми називаємо “нашою вірою”, якої слід триматися?
17. Як змінився мій погляд на православ’я за останні 5 років
18. Чому для мене важливо, щоб Церква була не лише “канонічна”, а й чесна
19. Мені важлива Церква, яка читає не тільки Євангеліє, а й новини
20. Я хочу, щоб у храмі говорили про реальність нашого життя, а не тільки про символи
21. Коли православні сперечаються між собою, а католики/греко-католики/протестанти допомагають
22. Чи можна бути містком між ПЦУ і УПЦ, якщо тебе не слухають обидві?
23. Я люблю свою Церкву, але соромлюся її публічної позиції
24. Я боюсь сказати вголос, що втратив довіру до “своїх”
25. У моїй Церкві моляться, але не чують
26. Церква і державність: як українське православ’я змінює своє ставлення до національного
27. Православ’я та капеланство: виклики нової форми духовного служіння
28. Волонтерство як форма християнського служіння сьогодні
29. Молитва під обстрілами: нові духовні практики воєнного часу
30. Чи можна молитися за ворогів і як це пояснювати пастві?
31. “Церква без храму”: як виживають парафії в зруйнованих містах
32. Територіальна громада та релігійна громада: проблема, виклик чи благословення для священника
33. Парафіяльна громада як центр локальної солідарності
34. Катехизація сьогодні: чи чує Церква сучасну людину?
35. Свято під час війни: як змінилось сприйняття церковного календаря та обрядів?
36. Канони чи естетика? За якими принципами ми обираємо “свою Церкву”?
37. Що робити, якщо ми з духівником опинилися в різних юрисдикціях?
38. Розчарувався у політиці моєї Церкви, але тут моя духовна сім’я
39. Змінив 18 юрисдикцій у пошуках ідеалу, але зазнав розчарування
40. Чи змінилося ставлення до Вас Ваших церковних друзів після зміни юрисдикції?
41. Я перейшов в ПЦУ (залишився в УПЦ), і моя сім’я не прийняла мій вибір.
42. Що може зробити Вселенський патріарх, щоб вирішити інституційну кризу українського православ’я?
43. Чи потрібне або взагалі можливе втручання помісних церков в українську церковну кризу, і в якій формі?