Священник Сергій Баршай, Софійське братство, УПЦ
Схоже, що між начебто до цього безхмарними відносинами між Єрусалимською Церквою та РПЦ з’явилася тріщина. Саме такий висновок напрошується після візиту Патріарха Єрусалимського Феофіла ІІІ до Казахстану, який відбувся на цьому тижні. Вся пікантність ситуації полягає в тому, що в ті самі дні у Казахстані перебував і патріарх РПЦ Кирил.
Приїзд одразу двох Патріархів до країни з домінуючим мусульманським населенням, але й зі значною долею православного, здавалося, мав би стати суперприводом для демонстрації православної сили та єдності. Єдності саме в московській версії, адже Єрусалимський першосвятитель – один із тих, хто в нинішньому конфлікті між Константинополем і Москвою став на бік саме останньої. Проте ніякої демонстрації не відбулося.
Виявляється, що Патріарх Феофіл прибув до Астани за запрошенням Президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва (про що розповідає сайт Єрусалимської Патріархії), щоб взяти участь у VIII З’їзді лідерів світових і традиційних релігій, який відбувся минулого тижня.
Офіційний ресурс Казахстанського Президента повідомляє про його зустріч із єрусалимським гостем, де зазначено також, що Токаєв висловив подяку Патріарху «за незмінну підтримку ініціативи з проведення З’їзду лідерів світових і традиційних релігій».
Зустрівся, звичайно ж, Блаженніший Феофіл і з керуючим Казахстанським митрополичим округом РПЦ митрополитом Астанайським Олександром – докладний звіт про це опубліковано на сайті округу.
Проте найбільше інформації про візит гостя зі Сходу можна почерпнути між рядками повідомлення про зустріч в Астані двох Патріархів, опублікованій на сайті Московської патріархії. Уся інформація пр пдію складається аж із двох речень (подаємо їх повністю і мовою оригіналу: «17 сентября 2025 года в столице Республики Казахстан г. Астане состоялась встреча Святейшего Патриарха Московского и всея Руси Кирилла с Блаженнейшим Патриархом Иерусалимским Феофилом III. На встрече присутствовал заместитель председателя Отдела внешних церковных связей Московского Патриархата архимандрит Филарет (Булеков)». Очевидно, що друге речення написано просто «для баласту» – щоб хоч щось розповісти про подію, не сказавши при цьому нічого.
У перекладі з канцелярської мови цього ультралаконічного повідомлення сайту РПЦ стає зрозумілим, що: по-перше, Патріарх Феофіл приїхав лише за запрошенням Президента; по-друге, свій візит він не узгоджував з московським «братом», на «канонічну територію» (за версією РПЦ) якої він прибув; і, по-третє, московському «брату» це не сподобалося так, що він і не збирався це приховувати. Але, оскільки візит єрусалимлянина все-таки відбувся, офіційна Москва мала якось відреагувати. Але більше ніж на коротку зустріч і на два речення про це Патріарх Святого Граду не заслужив.
За час перебування в столиці Казахстану Кирило Гундяєв освятив новозведений храм та звершив молебень у місцевому кафедральному соборі. На жодному з цих заходів єрусалимський собрат присутнім не був. Щоправда, лишається невідомим: чи його не запросили, чи він сам не захотів.
Кирило Гундяєв за роки свого керування РПЦ добре продемонстрував не лише жорстокість по відношенню до підлеглих та адміністраторську безпорадність у внутрішньому управлінні, але й відсутність дипломатичного таланту на міжцерковному рівні. Навряд чи важко було Єрусалимському Патріарху звернутися до Кирила з проханням відвідати Казахстан, щоб не ображати колегу. Проте, не виключено, що звернення було, і була відмова. Нездатність прораховувати події на кілька кроків наперед – це велика проблема Гундяєва, яка і привела РПЦ до її нинішнього стану. Адже ж, якщо Феофіл приїхав супроти бажання Москви, можна ж було перетворити невеличку дипломатичну поразку на велику перемогу, подавши візит Патріарха Святого Града до Казахстану як велике торжество сучасного Православ’я в його московському розливі. Але ж – ні! Принципи дорожчі. І унікальний момент перебування у великій мусульманській країні двох православних Патріархів перетворився на якийсь мерзенний анекдот.
Можливо, нинішній інцидент промине без якихось негативних наслідків для дружніх до цих пір Церков, проте не виключено, що незабаром у таборі симпатиків «нєдєлімой» стане менше на один голос. Скоро побачимо.
