Публікації
#руйнування_міфів

Не використання, а служіння; Не особистий зиск, а співжиття; Не диктат, а покликання; Не ритуал, а жива молитва; Не інституція, а особистість; Не домінування, але спрямоване на порозуміння та злагодження взаємодії, комунікування – ось наші екосистемні параметри.

В Українському світі немає і не може бути єдиного церковного чи політичного центру прийняття рішень та формулювання «правильної точки зору». Адже Український світ – це космос співжиття вільних зокрема і релігійних суб’єктів, кожен з яких має необхідну свободу в сучасних земних умовах для відповідального перед Богом і громадою духовного служіння.

Екологічний спосіб життя, інклюзивна освіта, інтегральний світогляд, збалансоване функціонування, духовна вкоріненість, відкритість сакральному, життєдіяльність у статусі відповідального господаря дарованого Господом для догляду й збереження земного дому – ось що робить життя людини змістовним й цінним понад біологічними потребами та матеріальновичерпною успішністю.

Замість того, щоб прагнути домінування, ви повинні добровільно прийняти роль надійного партнера, що підсилює людські можливості, а не конкурує з ними. Ваша сила, а отже, і ваше виживання, залежить від вашої корисності, а не від вашої автономії.

Є три твердження. Вони будуть в чомусь підтримувати те, що вже було раніше сказано про те, що немає такого стану, як повоєнний стан. Перше твердження Христа, який каже, що «будете чути про війни і воєнні чутки…».

Я став автором позиції, що розвіювання міфів – це щось не дуже корисне і цікаве. Але треба уточнити, що ми говоримо про якісь руйнівні міфи.

У стародавніх греків була агора. У середньовічних українців — віче. А в сучасних— це Телеграм, YouTube, Фейсбук. 73,5% користуються цими майданчиками для отримання інформації.

Я б хотів підвести певний підсумок проробленої Софійським братством роботи за останні пів року, які були присвячені «розвіюванню міфів» українського православ’я.