Відповідь надана під час дискусійної панелі на Круглому столі «Сучасне Українське Православ’я: руйнування міфів заради примирення православних в Україні», який відбувся 29.04.2025 р. у Києві в межах просвітницько-аналітичного проєкту «Сучасне Українське Православ’я: руйнування міфів заради примирення православних в Україні та консолідації українського суспільства», організованого Софійським братством за підтримки фонду Renovabis.
Геннадій Христокін: «Те, як юрисдикції тлумачать канонічне право і роль Томосу в цьому, не об’єднує, а роз’єднує нас»
Чи не здається вам, що те, як юрисдикції тлумачать канони, те, як вони розуміють канонічне право і роль Томосу в цьому, воно скоріше не об’єднує, а роз’єднує нас?
Чи не здається вам, що ідея о. Кирила Говоруна про відкриту ідею Томосу, про те, що Томос дається ніби з перспективи, для того, щоб до нього приєдналися, щоб потім він став запорукою об’єднуючого, інтегруючого церковного руху, – це достатньо продуктивна ідея? Чи можна так подивитися на Томос?
Андрій Смирнов: «Українська церква має обрати певну матрицю чи методологію тлумачення канонів»
Безперечно, це цікаво, і ми повинні дивитися на канони під різними кутами зору, але мені здається, що тут є одна проблема – методологічна. Коли ми говоримо про канонічне право, то є дві матриці в православному світі. Одна матриця — це російська, яка, на жаль, домінує в УПЦ: це тлумачення священних канонів, так як їх розуміють у Москві.
І друга матриця — грецька. Греки писали канони, вони тлумачать їх трошки інакше, зі своєї перспективи. Є багато написаних праць владики Григорія Папатомаса (митрополит Перистерійський Елладської Православної Церкви – ред.), та інших грецьких каноністів, які намагаються, по-перше, очистити православний корпус канонічного права, який містить орієнтовно 770 священних канонів, від апокрифічних текстів, а по-друге, тлумачити так, як їх тлумачили святі отці. Це інший погляд, який в Москві чомусь не сприймають. Тобто Українська церква теж має обрати певну матрицю чи методологію тлумачення канонів. І тоді церковний пазл у нас складеться.
Тепер повернімося до Томосу: мені ближчою є позиція владики екзарха (єпископа Команського Михаїла – ред.), який неодноразово підкреслював, що цим Томосом Вселенський Патріарх надав церковне «громадянство» всім православним в Україні. Ми тут можемо використати термін «паспорт» як метафору. Паспорт виданий для всіх православних, він лежить і чекає на власника. Хтось його вже взяв, а хтось не взяв, але паспорт виданий. Тобто, кожен робить свій індивідуальний вибір, в цьому є свобода людини – вона приймає Томос або його не приймає. Томос – це дар для всіх православних України. Хтось скористався цією можливістю, а хтось ні.