Відповідь надана під час дискусійної панелі на Круглому столі «Сучасне Українське Православ’я: руйнування міфів заради примирення православних в Україні», який відбувся 29.04.2025 р. у Києві в межах просвітницько-аналітичного проєкту «Сучасне Українське Православ’я: руйнування міфів заради примирення православних в Україні та консолідації українського суспільства», організованого Софійським братством за підтримки фонду Renovabis.
Священник Максим Школьний, УПЦ, Софійське братство
Ми не можемо жити взагалі без міфів. Але деякі міфи можна і треба руйнувати. І деякі люди, які є лідерами думок, можуть створювати нові міфи, нові ідеї, якими загоряються тисячі, іноді мільйони людей. Тобто створення якогось міфа – це дуже впливова і серйозна можливість змінити хід історії. І тому я б сказав, що Софійське братство, як лідер нової думки, створює цю можливість, новий погляд, нову ідею єдності та взаємодії, яка не подобається радикальним силам ні в УПЦ, ні в ПЦУ.
Тобто, кожна крайня радикальна сила дивиться на протилежну, і для неї все зрозуміло. Наприклад, людина промосковськи налаштована дивиться на патріота і розуміє: це не друг – все ясно. А що таке Софійське братство? А це щось таке дуже дивне і неоднозначне, це нова ідея, не зрозуміло друг це чи ворог.
І саме тому Софійське братство могло би бути цим лідером думок, воно могло б сформувати цей новий міф. Наскільки він стане масштабним – ще побачимо. Спочатку завжди все починається дуже з малого. Будь-яка людина, що створила свій перший youtube-канал, на власному досвіді переконалась, що найважче отримати перших 100 підписників. Потім коли їх тисячі, десятки, сотні тисяч – це вже легше, а перших 100 – найважчі.
І тому Софійське братство починає з мінімуму, починає з нової ідеї того, що православні українці, незалежно від юрисдикції, можуть спілкуватися один з одним і мати мир між собою. Але я хотів би застерегти проти критики саме серед братчиків Софійського братства: нам треба бути обережним у критиці позицій людини з протилежними поглядами. Ми в братстві стараємось бути делікатними, бо відчуваємо, що ризиковано втратити єдність. Небезпечно бути дуже радикальними в критиці протилежних поглядів, бо, як результат, ми втратимо можливість будувати спільну нову ідею, можемо розсваритись.
Якщо найрозумніші з сучасних православних не зможуть зберегти мир між собою, то чи вдасться це іншим нашим співвіруючим, які і так мають чорно-білий світогляд. Тому це недобре, коли ми говоримо, які там, у іншій юрисдикції, погані єпископи чи прихожани, як жахливо вони роблять. Кожен має в рази більше моральне право критикувати свою юрисдикцію, ніж ту, до якої не належить. Нам треба зберегти цю єдність – спочатку між собою, а потім поділитися нею з усіма православними України. І коли частина людей прийме цю ідею і приклад єдності – тоді всі ми у Софійському братстві відчуємо, що справді виконуємо свою місію.