Мілан Клісура, teologija.net
У інтерв’ю для журналу NIN від 17 квітня 2025 року патріарх Порфирій намагався зіграти роль доброго пастиря, який «поважає всіх студентів» і «слухає кожного», бо не хоче розділяти свій народ:
«У будь-якому випадку, в широкій палітрі різноманітних думок (студентських, – ред.), я побачив, що кожен з моїх співрозмовників потребує підтримки й лагідного слова. […] Усе це, вибачте, що скажу відверто, викликало в мені глибокий біль, бо мені було ясно, що я не той, хто має або сміє вибирати між одними і іншими…»
(Патріарх Порфирій, NIN)
Цей емоційний заклик до єдності й розуміння – не що інше, як ретельно зрежисована вистава, аби подати себе як чудову людину, що дбає про всіх, не хоче поглиблювати поділи й не стає на жоден бік. Але ця вистава розпалася і виявилася неправдою, щойно ми побачили стенограму його розмови з президентом Путіним 22 квітня 2025 року.
Після прочитання цієї стенограми стає очевидно, що патріарх Порфирій увесь час намагався нас невдало обманути. Так, наприклад, в інтерв’ю NIN він каже:
«Те, що якийсь архієрей засудив студентів – це неправда. Студентів ніхто не засуджував…»
Хоча за ці п’ять місяців офіційний сайт Сербської Православної Церкви (spc.rs) не опублікував жодного позитивного тексту про студентів чи протести – це не заважає Патріарху нещиро переконувати нас, що студентів «ніхто не засуджував» (хоч існує щонайменше 8 текстів, які переконливо свідчать про протилежне). Однак після розмови з президентом Путіним патріарх Порфирій нарешті відкриває своє справжнє ставлення, чітко займає позицію і навіть висловлює засудження:
«І в нас зараз відбувається революція. Як вона називається? […] Кольорова революція, ви це знаєте. Сподіваюся, ми подолаємо це випробування, як ви й сказали. Бо ми знаємо й відчуваємо, що західні центри сили не хочуть розвивати ідентичність сербського народу й культуру.»
Тут немає жодного завуальованого змісту – усе гранично прозоро: патріарх визначив мішень – усіх, хто протестує й бореться за краще суспільство. Бо для нього всі вони – частина «кольорової революції», яка, за його логікою, має на меті знищення Сербії.
Патріарху навіть не потрібно було згадувати студентів напряму – достатньо було назвати це «кольоровою революцією», щоби очевидно дати зрозуміти, що він таврує молодь як інструмент іноземних впливів. Це повністю суперечить його емоційній поставі в інтерв’ю NIN, його нібито «болю» та підтримці «всіх» студентів.
Неймовірно, що людина віруюча, а тим більше – патріарх, може поводитись настільки лицемірно, вводячи в оману свій народ. Патріарх Порфирій, вочевидь, свідомо обирає маніпуляцію для внутрішньої аудиторії, поширюючи неправду, сіючи сум’яття й розкол.
Очевидно, що в інтерв’ю для NIN патріарх навмисне уникав терміна «кольорова революція», знаючи, що така риторика викличе жорсткий спротив, особливо серед молоді, яка досі може бачити в ньому моральний авторитет. Та, зрештою, згадуючи цю фразу вже в Кремлі, Порфирій прямо засуджує душі всіх тих молодих людей, які місяцями борються за ідеали справедливості, солідарності, проявляють зрілість і силу – студентів, які з любов’ю до Церкви пробуджують громадську свідомість у регіонах Сербії.
Замість обіцяної підтримки, як це було в інтерв’ю NIN, патріарх у Кремлі публічно відкинув цих людей, перейнявши риторику, яка їх демонизує.
Нагадаємо ще раз його слова:
«І в нас зараз відбувається революція… Кольорова революція, ви це знаєте. Сподіваюся, ми подолаємо це випробування, як ви сказали. Бо ми знаємо й відчуваємо, що західні центри сили не хочуть розвивати ідентичність сербського народу й культуру.»
Отже, ця революція має західне походження. Патріарх Кирило трохи згодом додає:
«А те, що сьогодні відбувається з людською мораллю, із моральністю на Заході — скажу це вголос, не маю чого соромитися — це все демонське».
На ці слова патріарх Порфирій відповідає ствердно: «Так».
Підсумуймо: «кольорова революція» — це витвір Заходу, а його мораль — демонська. Іншими словами, студенти — це інструмент «демонської революції».
Звісно, патріарх не забув повідомити президенту Путіну про свої стосунки з президентом Вучичем:
«Звичайно, ми маємо дуже хороші стосунки з президентом, і він передає вам вітання, також сказав мені, що 9 травня буде тут, незалежно від обставин у Європі тощо».
Тобто, сербський патріарх фактично перетворився на кур’єра, який передає вітання та запевнення від президента Вучича президенту Путіну!
Ця доведена нещирість у виступі для NIN породжує пекуче запитання: Навіщо ви нас обманювали, Ваша Святосте?
Ви свідомо обрали маніпуляцію довірою свого вірного народу та всіх тих молодих людей, які ще вірили вам, вірили, що ви їх не покинете. Але, Ваша Святосте, якщо ви справді вірите, що протести — це «кольорова революція», чому не вистачило сміливості сказати це відкрито у своєму інтерв’ю для NIN, а не оголошувати це з Москви?
«У будь-якому випадку, в широкій палітрі різноманітності (студентських думок, – ред.) я побачив, що кожен з моїх співрозмовників потребує підтримки і лагідного слова. […] Усе це, не ображайтесь, що скажу відверто, викликало в мені глибокий біль, бо мені стало ясно, що я не той, хто повинен або має право обирати між одними чи іншими, ставати на бік когось одного, чи ще більше ділити тих, хто й без того поділений — у собі й між собою — і кого вже розділили інші».
Ваша Святосте, цілком очевидно, що ніхто до вас не зумів розділити народ з такою брутальністю й прямолінійністю, як це зробили ви. Ви відкинули від себе частину віруючих, звинувативши їх у зраді та нищенні країни, у «кольоровій (демонській) революції». Ганьба, Ваша Святосте.
Джерело: teologija.net