Виступ пані Катерини Пекріду, керівниці Програми з теології та досліджень.
Шановні керівники програм, шановні професори, шановні колеги, дорогі друзі, ласкаво просимо до Варшави!
Я дякую Богові за цю зустріч, за те, що вона стала можливою, і особливо за те, що наші церковні лідери й доповідачі з України змогли благополучно сюди дістатися. У квітні 2022 року, через два місяці після російського вторгнення в Україну, керівництво Конференції європейських церков (КЄЦ) ухвалило рішення розробити програму, яка б відповідала важкій ситуації.
Після серії консультацій з експертами з України та ширшого регіону ми представили ініціативу «Шляхи до миру». Коли ми вперше представили концепцію й окреслили наші цілі, дехто в наших церквах висловлював сумніви, чи зможемо ми зробити значущий внесок для України. Інші вважали, що війна завершиться протягом кількох місяців, і пропонували спрямувати наші зусилля в інше русло.
Я вважаю, що це природно для людини – впадати у зневіру через екстремальне насильство, яке ми щодня бачимо у новинах, відчувати безпорадність перед обличчям невимовних злочинів і навіть безнадію перед масовими звірствами, невимовними стражданнями та, здається, нескінченним руйнуванням життя.
Однак як послідовники Христа ми продовжуємо вірити, що закінчення війни і тривалий, справедливий мир для України можливі. Ми продовжуємо вірити, тому що наша надія – Христос, розіп’ятий і воскреслий, як це демонструє цей прекрасний образ.
Це зображення надане нам Українським біблійним товариством, і ми дуже вдячні за це. Я надзвичайно пишаюся керівництвом КЄЦ і також вдячна їм за те, що вони не піддалися відчаю і не зламалися. Саме тому у нас є ініціатива «Шляхи до миру».
Ця ініціатива є скоординованою відповіддю на російську війну проти України, розглядаючи її з різних перспектив: теологічної, політичної, а також з точки зору адвокації та релігійної дипломатії. Її мета – максимізувати ефект реакції європейських церков на війну через синергію між церквами та відповідними партнерами.
Використовуючи власну ідентичність КЄЦ як європейського співтовариства різноманітних церков і її стратегічне розташування у Брюсселі, в центрі ухвалення європейських рішень, головним пріоритетом ініціативи є просування перспектив українських церков як в екуменічному, так і в європейському політичному дискурсі.
Я не буду детально зупинятися на наших цілях, але це три основні завдання, які спрямовують нашу роботу. Я докладніше розповім про цю зустріч.
Російське вторгнення в Україну знову відкрило дискусію про справедливий мир і справедливу війну, а також поставило нові питання безпеки й оборони, які стосуються як України, так і всієї Європи. Російська війна висунула на перший план питання, пов’язані із суверенітетом держав, правом на самооборону, етичними аспектами контратаки та моральними рамками для солдатів, які беруть участь у цій війні.
Вона також поставила перед країнами, які не залучені безпосередньо до цієї війни, питання державної політики і громадської думки щодо підтримки оборони України та подальших інвестицій у зміцнення власної оборони.
Церкви та окремі християни, як активна частина громадянського суспільства, також зіткнулися з етичними дилемами, що постали перед ними.
У КЄЦ ми віримо, що, незважаючи на зростаючу секуляризацію і плюралізм у сучасних європейських суспільствах, церкви й надалі мають консультативну роль щодо сучасних держав і урядів. Вони представляють значну частину суспільства, яка бере участь у війні, сплачує податки та відчуває на собі руйнівні наслідки й серйозні соціальні зміни, які несе війна.
Серед християнських традицій, як ми знаємо, існують розбіжності щодо участі у війні, методів її ведення, а також християнської відповіді на неї. Використовуючи термінологію Алана Джозефа, американського професора, серед християнських традицій можна розрізнити «хрестоносців», «прибічників справедливої війни» та «пацифістів», а я би додала ще кілька проміжних варіацій.
Наш заклик і свідчення як церков полягає в тому, щоб брати участь у цьому складному обговоренні й виходити за рамки цих категорій, виступаючи пророчим знаком миру в жорстокому світі. Христос закликав нас до перетворюючого учнівства. Це означає, що ми покликані говорити проти несправедливості, свідчити про мир своїм життям, проявляти солідарність із пригнобленими та підтримувати жертв насильства.
Європейська консультація зі справедливого миру організована в рамках ініціативи «Шляхи до миру» як унікальна можливість для зустрічі українських і європейських церков. Вона надає простір для спільних роздумів над етичними питаннями, які турбують усіх із початку війни проти України.
Консультація починається, як ви бачите у своїх програмах, із роздумів над концепціями справедливості й миру в Біблії. Черпаючи з наших спільних християнських джерел, перша сесія має на меті надихнути та підготувати нас до теологічних роздумів і обміну думками.
Пізніше ввечері ми звернемося до минулого і дослідимо розвиток концепції справедливого миру в міжнародних відносинах, а також в екуменічному русі за останні десятиліття. Завтра вранці ми перейдемо до церковних дебатів, які виникли після російського вторгнення в Україну, та викликів, які воно поставило перед екуменічним консенсусом про справедливий мир.
Ми розглянемо два основні питання, які турбують нас останні три роки: право на захист і право на самооборону, а також роль, яку відіграє релігія в цій війні.
Після обговорення цих актуальних питань для європейського континенту ми звернемося до глобального екуменічного діалогу. Ми почуємо презентацію про «Паломництво справедливості, примирення та єдності» Всесвітньої ради церков і дослідимо, як ці теми відображаються у глобальному екуменічному русі.
У завершальний день консультації ми дослідимо, що означає перетворююче учнівство в сучасному європейському контексті. Що означає прагнення до повноти життя і гідності кожної людини?
Потім ми розглянемо служіння групи, яка стоїть за проєктом «Примирення в Європі», про який згадав єпископ. Ця група об’єднує церкви з України, Білорусі, Польщі та Німеччини. І нарешті, ми обговоримо роль, яку відіграють справедливість і, зокрема, права людини в утвердженні тривалого, життєствердного миру.
На фото: Лідія Лозова (Софійське братство) і представники української делегації
