У п’ятницю, 29 листопада, на Криті, у конференційному центрі Митрополії Ретімнону та Авлопотаму «Богородиця» в урочистій атмосфері, за участі представника Вселенського Патріарха Варфоломія, архієпископа Австралії Макарія, архієпископа Криту Євгенія, голови Священного Єпархіального Синоду Критської Церкви, митрополита Ретімнону та Авлопотаму Продрома, митрополитів Месогаї та Лавреотики Ніколаоса і Ієрапітни і Сітії Кирила, а також представників місцевої влади, науковців та широкої аудиторії, розпочався II Конференція з біоетики Вселенського Патріархату. Головною темою стало обговорення питання «Штучний інтелект і Православна Церква».
Освячення заходу провів архієпископ Криту. Урочисту відкриту сесію очолив декан Богословського факультету Афінського університету, професор Еммануїл Карагеоргідіс. Архієпископ Австралії Макарій зачитав послання Вселенського Патріарха Варфоломія, який зазначив:
«Штучний інтелект» як новітній винахід людського розуму розвивається стрімко, демонструючи надзвичайні можливості. Його позитивний вплив на багато сфер науки є очевидним. Водночас використання цієї технології у воєнних цілях або як заміни людської особистості є тривожним і небажаним сценарієм. Ми маємо святу місію сприяти етичним, правовим і соціальним рамкам, у межах яких штучний інтелект стане на користь людині».
Після цього виступив архієпископ Австралії Макарій як голова Синодальної комісії з біоетики Вселенського Патріархату, який окреслив тематику Конференції та підняв питання з точки зору православного богослов’я. Далі з промовами виступили архієпископ Криту Євгеній, митрополит Ретімнону та Авлопотаму Продром, високоповажна пані Марія Ліоні, заступниця губернатора Ретімнону, від імені губернатора Криту високоповажного архонта-екзарха Великої Церкви Ставріоса Арнаутакіса, високоповажний Нектаріос Пападоянніс, заступник мера Ретімнону, від імені мера Ретімнону Георгіоса Марінакіса, і, нарешті, високоповажний професор медичного факультету Георгіос Кондакіс, ректор Критського університету.
Перший день роботи Конференції завершився вступною доповіддю архієпископа Австралії Макарія, представленою через відеоперезентацію, яка дала змогу аудиторії ознайомитися з величезною і здебільшого ще невідомою сферою Штучного інтелекту. Уважно підібрані приклади, наведені доповідачем, окреслили основну проблематику, пов’язану із зловживанням застосування Штучного інтелекту, а також сформували орієнтири для дій Православної Церкви у відповідь на ці виклики. Не шляхом відкидання, а через плідну критику і діалог, що враховує позитивні перспективи наукового прогресу.
30 листопада, у суботу, робота II Конференції з біоетики Вселенського Патріархату продовжилася за участю голови Синодальної комісії, місцевого архієрея, численних науковців, священників, членів чернечих спільнот, зацікавлених представників місцевої громади і ширшої публіки.
Ранок розпочався із Божественної літургії, яка була звершена в храмі Святих Чотирьох Мучеників Ретімнону на честь пам’яті апостола Андрія Первозванного і престольного свята Матері-Церкви. Наприкінці служби архієпископ Австралії Макарій і митрополит Ретімнону та Авлопотаму Продром коротко звернулися до присутніх, наголосивши на важливості цього дня, і побажали здоров’я та довголіття Вселенському Патріарху Варфоломію.
Перша сесія: «Штучний інтелект і православне богослов’я»
Сесію очолив митрополит Ієрапітни і Сітії Кирило. У рамках сесії свої доповіді представили:
- митрополит Месогаї та Лавреотики Ніколаос, голова Спеціальної Синодальної комісії з біоетики Елладської Православної Церкви;
- високоповажний професор богослов’я Мільтіадіс Ванцос (Богословський факультет Університету Аристотеля в Салоніках);
- пані Ніна Садзаглішвілі, аспірантка теології, представниця Грузинського Патріархату.
У своїх доповідях вони торкнулися богословських аспектів Штучного інтелекту, порівнявши його з концепцією людського розуму в православному вченні. Особлива увага була приділена питанню про роль «образу Божого» в людині і неможливості його заміни технологіями.
Після обідньої перерви відбулася друга сесія на тему «Штучний інтелект: соціологічні та філософські підходи», яку очолив високоповажний професор Йоан Ліліс, доцент Патріаршої Вищої Церковної Академії Криту. У ній взяли участь:
- високоповажний архонт, почесний професор Константінос Делікостандіс (Філософський факультет Афінського університету);
- високоповажний професор Костас Котсіопулос (Богословський факультет Університету Аристотеля в Салоніках);
- високоповажний професор Еванджелос Протопападакіс (Філософський факультет Афінського університету).
Ці виступи зосередилися на філософських і соціальних аспектах Штучного інтелекту, особливо в контексті етичних викликів і впливу технологій на суспільство.
Третю сесію «Штучний інтелект: ширший виклик» очолив високоповажний доктор Константінос Зорбас, генеральний директор Православної академії Криту. У рамках цієї сесії виступили:
- високоповажний пан Ісідорос Сідеріс, генеральний директор і співзасновник компанії Pobuca;
- високоповажний архонт Атанасіос Кехайоглу, юрист-кримінолог.
Доповідачі детально розглянули виклики, які постають перед людством через стрімкий розвиток технологій, і обговорили потенційні шляхи гармонізації Штучного інтелекту з духовними та соціальними потребами людства.
Всі виступи були змістовними та добре аргументованими, а дискусії, які слідували за ними, збагатили загальну проблематику Конгресу. Обговорення включали глибокі аспекти впливу технологій на православну антропологію, соціальну етику та філософію, а також наголошували на потребі регуляції Штучного інтелекту з урахуванням християнських моральних цінностей.
Увечері 30 листопада, після завершення третьої сесії, учасники Конгресу мали можливість взяти участь у культурній програмі, яка була організована Священною Митрополією Ретімнону та Авлопотаму за підтримки місцевої влади. Учасникам було представлено історико-культурну спадщину регіону, а також традиції православної духовності на Криті.
1 грудня, у неділю, завершальні заходи Конгресу розпочалися з урочистої Божественної літургії у храмі Святих Чотирьох Мучеників у Ретімноні. Літургію очолив архієпископ Австралії Макарій у співслужінні з митрополитом Месогаї та Лавреотики Ніколаосом, митрополитом Ретімнону та Авлопотаму Продромом, а також численними священнослужителями і дияконами. Участь у Літургії взяли делегати Конгресу та велика кількість вірян.
Після завершення Божественної літургії у Конференційному центрі відбулася заключна сесія, під час якої митрополит Ретімнону та Авлопотаму Продром оголосив висновки Конгресу. Вони були схвально сприйняті учасниками після жвавої і змістовної дискусії.
Основні висновки Конгресу
- Штучний інтелект є одним із найвизначніших досягнень сучасності. Його застосування охоплює майже всі аспекти людського життя, і безперечно, він відкриває нові горизонти для наукового прогресу. Однак його вплив потребує ретельного етичного, соціального та правового регулювання.
- Церква розглядає наукові дослідження як «Божий дар для людини», проте наголошує на потенційних ризиках зловживання технологіями, особливо тими, які можуть підривати гідність людської особистості та свободу.
- Використання Штучного інтелекту у чутливих сферах (медицина, освіта, правосуддя тощо) має залишатися під контролем людини та слугувати підтримкою, а не заміною її рішень.
- Церква наголошує на унікальності людського розуму та душі, які не можуть бути повністю відтворені машинами чи алгоритмами. Людська особистість має духовну природу, яка виходить за межі обчислювальної потужності.
- Перед викликами, які постають у зв’язку із розвитком «цифрової релігії» або трансгуманізму, Церква підкреслює, що спасіння людини можливе лише через Божу благодать і участь у Святих Таїнствах.
- Незважаючи на значний прогрес, досягнутий Штучним інтелектом, його використання не може вирішити фундаментальних екзистенційних питань чи забезпечити духовне зростання людини.
- Людина повинна залишатися центром усіх технологічних і наукових досягнень. Коли наука або технології намагаються замінити духовність, це призводить до спустошення людського життя.
Заключні слова і плани на майбутнє
Архієпископ Австралії Макарій висловив подяку митрополиту Ретімнону та Авлопотаму Продрому за теплий прийом і організацію Конгресу. Він також передав Патріарші благословення та побажання від Вселенського Патріарха Варфоломія всім учасникам і місцевій громаді.
На пропозицію митрополита Ретімнону та Авлопотаму Продрома було прийнято рішення звернутися за благословенням до Вселенського Патріарха для організації III Конференції з біоетики Вселенського Патріархату. Він запланований на період з 29 по 31 жовтня 2025 року у Ретімноні, одразу після урочистостей із нагоди 50-річчя освячення храму Святих Чотирьох Мучеників.
Після завершення офіційної частини усі учасники були запрошені на святковий обід, організований стараннями митрополита Ретімнону та Авлопотаму Продрома.
Джерело: orthodoxia.info
