Сьогодні минає три роки з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну — війни, яка принесла страждання, смерть і зруйновані долі мільйонам українців. Це не просто військова агресія, це спроба знищити українську ідентичність, культуру та саму ідею свободи.
Величезну роль у цій трагедії відіграє і Російська Православна Церква (РПЦ). Замість того, щоб бути голосом правди, миру й справедливості, РПЦ відкрито благословляє агресорів і вбивць, підтримує політику насильства та імперіалістичних амбіцій Кремля. Її вища ієрархія, включно з патріархом Кирилом, не тільки виправдовує війну, а й намагається надати їй «сакрального» змісту, перетворюючи релігію на інструмент пропаганди та виправдання геноциду.
У цей трагічний та памʼятний день Софійське братство знову і знову закликає Українську Православну Церкву, її ієрархію, священство та вірян нарешті остаточно розірвати будь-які духовні, організаційні чи символічні зв’язки з РПЦ. Такі зв’язки — це не просто «традиція» чи залишки минулого, це аморальна співучасть у злочині. Ми не можемо молитися разом із тими, хто благословляє насильство та смерть.
Україна заслуговує на духовну незалежність так само, як і на політичну свободу. Кожен, хто ідентифікує себе як православний християнин в Україні, повинен зробити моральний вибір — стояти на боці життя, справедливості та правди.
Ми молимось за кожного загиблого, за кожного воїна, що боронить нашу землю, і за всіх тих, хто мріє про мир і свободу для нашої країни. Але наші молитви не можуть бути щирими, якщо ми мовчимо перед обличчям духовної зради.
Вічна пам’ять загиблим. Вічна ганьба агресору. Вічна слава Україні.